Мотокрос - спорт, для якого необхідна досконалість у всьому Адже, це і викид адреналіну, і збудження, запах бензину в повітрі і передчуття чогось грандіозного. Це вимогливий, брудний, важкий вид спорту, повний продуманих ризиків. Водії повинні мислити особливим чином, блискавично приймати рішення, читати трасу і знати, до якої міри вони можуть розігнати мотоцикл.
Будь-який вид спорту пов'язаний з мототехнікою вимагає повної віддачі. Такі види спорту відрізняються від інших своїм травматизмом. На змаганнях неодноразово можна бачити, як при найменших помилках спортсмени розбивали в "мотлох" свої мотоцикли і самі з поламаними руками, ногами, а нерідко і хребтом виїжджали на кареті швидкої допомоги. Скажемо відразу, що мотокрос - це спорт з високим ризиком травматизму, і падіння і зіткнення тут мають високу енергетичну природу.
З початком навчального року гурток «Мото» Глибоцького БДТЮ продовжив свою роботу. Одне з перших занять керівник Ткачук Василь Филимонович присвятив техніці безпеки. Дотримання правил безпеки є обов’язковим як на заняттях, так і на змаганнях.
Знання методів запобігання травм може сприяти спільній безпеці та добробуту під час їзди.
Мотокрос, як ніякий інший спорт, вимагає від нас вміння піднятися кожен раз, коли ми падаємо Навчання відновленню після падіння є одним з найважливіших аспектів «тренування на мотоциклі». З перших днів своєї тренерської практики,Василь Филимонович переконаний, що цього потрібно навчати. На своїх заняттях тренер-мотокросмен наводить кілька кроків, які забезпечать швидке відновлення після падіння. Вони можуть здаватися очевидними і інтуїтивно зрозумілими, але все-таки їх потрібно повторити.
Крок 1 - Знання свого мотоцикла Щоб забезпечити собі швидке повернення і відновлення важливо, щоб ви добре знали свій мотоцикл. Заведеться чи він з включеною передачею - вирішальний момент, коли ви піднімаєте свій мотоцикл після зіткнення. Знання того, як мотоцикл заводиться при включеному зчепленні, може привести до меншої втрати часу після падіння. Так само важливо знати, де і як правильно вхопитися за мотоцикл, щоб його було легше підняти. Ви повинні вміти це робити із закритими очима.
Крок 2 - Знову піднятися на мотоцикл. Найважливіше дію після падіння - піднятися на мотоцикл якомога швидше і рушити з місця. Поки ви прямуєте до мотоциклу, щоб підняти його і зайняти своє місце, швидко прийміть рішення, поставити його на нейтральну передачу і стартувати, або ж спробувати запустити його. При можливості потрібно вижати зчеплення і не дати заглохнути двигуну.Це рішення повинно бути швидким, щоб врятувати дорогі секунди. Якщо ви знаєте, що ваш мотоцикл не заведеться з включеною передачею, не витрачайте час. Переведіть його на нейтральну і тільки тоді заводите. Таке рішення заощадить вам енергію. Крім того, кожен повинен бути знайомий з технікою, як завести мотоцикл від поштовху. Такий метод вимагає набагато менше енергії, якщо ви знаєте, як це робити .
Крок 3 - Коригування дій. Як тільки мотоцикл завівся, негайно рушайте з місця. Коли ви повернулися на трасу і перегрупувалися, приділіть деякий час, щоб привести в порядок елементи управління, шолом, маску і все інше, що змістилося від падіння. Проробляйте це, коли ви вже поїхали. Якщо можливо, краще за все поправити важелі і шолом в повітрі, коли ви на прямій ділянці, але не варто витрачати на це занадто багато часу. Налаштування важелів відразу, як тільки ви сіли на мотоцикл - це марна трата дорогоцінного часу. Виконуйте ці кроки, коли перебуваєте в русі.
Якомога швидше відчуйте свій мотоцикл. Якщо кермо відхилилось, спробуйте пристосувати свою позицію (їзду) до змін. Швидко оцініть, в який бік відбулося відхилення і пам'ятайте про це, коли будете проходити наступні перешкоди. Якщо відхилення невелике, серйозних труднощів пристосуватися не виникне.
Нікому не подобаються зіткнення, але дуже важливо зуміти зробити все правильно і не розгубитися, коли ваша швидкість буде збита. Ось деякі способи, які використовує Василь Филимонович зі своїми мотогонщиками, коли справа доходить до відновлення після падіння. Тренер їздить біля траси і раптово зупиняє юних мотогонщиків в деяких точках. Робить це за допомогою маркера, щоб позначити ті місця, де гонщик повинен зупинитися.
Коли гонщик зупинявся, блокується подача палива, зупиняючи мотор. Поки тренер тримав мотоцикл, гонщик зістрибував з нього і відходив. Як нерозумно це не звучало, але часто змушував їх кілька секунд побігати навколо або навіть іноді лягти на землю і перекинутися, пострибати зі зміною положення рук і ніг або віджатися в упорі лежачи. Таким чином, можна їх трохи «підловити» і, так чи інакше, збити їх швидкість. Поки гонщик бігав або іноді просто стояв поруч, тренер піднімав їх важелі управління в позиції, що імітують дане падіння. Часто рухав муфту і гальма вниз або вгору. Також засвідчувався, що мотоцикл на передачі.
Далі,тренер віддає гонщику сигнал сідати на мотоцикл. Якщо вони бігали або перекидалися, то не відразу помічають, що їх важелі управління зрушені, як це і буває в житті, при зіткненні. Коли гонщики повертаються на мотоцикл, вони стикалися з необхідністю швидкого відновлення.
Після заїзду розглядають час по кожному колу, і аналізують, чи добре вони впоралися. Для юних гуртківців мотокрос - це фізично складний вид спорту з високим викидом адреналіну. Азарт і конкуренція часто витісняють питання безпеки на третій план. Щоб залишатися на мотоциклі і уникати травм, важливо вжити заходів обережності перед поїздкою, оцінюючи свої можливості і ризики.